Що таке пожежна сигналізація?

Вітчизняною нормативною базою суворо регламентований перелік будівель та споруд, що підлягають оснащенню автоматичною пожежною сигналізацією. Але важливе розуміння того, що пожежна сигналізація — це порятунок життя людей і мінімізація матеріальних збитків.

Пожежна сигналізація являє собою комплекс технічних засобів, призначених для достовірного і своєчасного оповіщення про виникнення на об’єкті ситуації займання. Функції оповіщення включають в себе: детектування пожежі або передпожежної ситуації, обробку та фіксацію первинної інформації, формування одного або декількох керуючих сигналів, які передаються датчиками пожежної системи безпеки на централізований пульт пожежної охорони, а також на систему автоматичного пожежогасіння та димовидалення.

Пожежна сигналізація включає в себе пристрої виявлення (датчики та сповіщувачі), а також приймально-контрольні панелі, які аналізують інформацію, що надходить від сповіщувачів, і зайняті формуванням керуючих сигналів.

Датчики пожежної сигналізації відрізняються принципом дії сенсорного елементу, типом контрольованих параметрів навколишнього середовища (концентрація чадного газу, ступінь задимлення або іонізації, температура) та у спосіб передачі інформації про спрацьовування на приймально-контрольну панель. Поряд з автоматичними датчиками на об’єкті встановлюють ручні виявники (аварійні кнопки пожежної сигналізації), дозволяють задіяти «людський фактор» у своєчасному виявленні займання.

Системи пожежної сигналізації поділяються на неадресні, адресні і адресно-аналогові за ступенем точності локалізації сигналів з датчиків.

Застосування неадресних систем доцільно на невеликих об’єктах. При цьому датчики мають фіксований поріг чутливості і об’єднані загальним шлейфом в одну або декілька груп. У разі спрацьовування одного з датчиків формується загальний сигнал тривоги. При цьому можна встановити джерело спрацьовування лише з точністю до номера шлейфа.

У адресних системах в лінії зв’язку між датчиком і приймально-контрольною панеллю реалізований протокол інформаційного обміну, що передає на панель не тільки сигнал про спрацьовування, але і номер датчика, що дозволяє більш точно локалізувати джерело займання.

У адресно-аналогових системах датчики зайняті лише передачею телеметричної інформації про своє перебування і контрольованих параметрах на центральний пульт керування, який на підставі сукупності даних, що отримуються самостійно виробляє сигнал тривоги. Подібні системи дозволяють зробити гнучку адаптацію до умов на об’єкті.